Блог Прокопивнюк Людмили Олександрівни

Життя людське - найсокровенніший дар Божий, і кожне - дорожче над усі цінності земні і небесні, і кожне має зберегтися в пам'яті поколінь і нинішніх, і грядущих, бо ми люди. Ніколи не пізно...Покаятися і стати на шлях істини і любові, бо голоси мучеників їз 33-го , що померли насильницькою жахливою смертю, волають до наших сердець і розуму, щоб сказати пекуче слово правди.
Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу та даємо обіцянку передати знане прийдешнім, щоб світла пам'ять спокутувала несправедливе замовчування минулого.